Псалми 49

1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом. (49:2) Слухайте це, всі народи, візьміть до ушей, усі мешканці всесвіту, 2 (49:3) і людські сини й сини мужів, разом багатий та вбогий, 3 (49:4) мої уста казатимуть мудрість, думка ж серця мого розумність, 4 (49:5) нахилю своє ухо до приказки, розв’яжу свою загадку лірою! 5 (49:6) Чому маю боятись у день лихоліття, як стане круг мене неправда моїх ошуканців, 6 (49:7) які на багатство своє покладають надію, і своїми достатками хваляться? 7 (49:8) Але жодна людина не викупить брата, не дасть його викупу Богові, 8 (49:9) бо викуп їхніх душ дорогий, і не перестане навіки, 9 (49:10) щоб міг він ще жити навіки й не бачити гробу! 10 (49:11) Та люди побачать, що мудрі вмирають так само, як гинуть невіглас та неук, і лишають для інших багатство своє... 11 (49:12) Вони думають, ніби доми їхні навіки, місця їхнього замешкання з роду до роду, іменами своїми звуть землі, 12 (49:13) та не зостається в пошані людина, подібна худобі, що гине! 13 (49:14) Така їхня дорога глупота для них, та за ними йдуть ті, хто кохає їхню думку. Села. 14 (49:15) Вони зійдуть в шеол, і смерть їх пасе, немов вівці, а праведники запанують над ними від рання; подоба їхня знищиться, шеол буде мешканням для них... 15 (49:16) Та визволить Бог мою душу із влади шеолу, бо Він мене візьме! Села. 16 (49:17) Не лякайся, коли багатіє людина, коли збільшується слава дому її, 17 (49:18) бо, вмираючи, не забере вона всього, її слава не піде за нею! 18 (49:19) Хоч вона свою душу за життя свого хвалить, і славлять тебе, як для себе ти чиниш добро, 19 (49:20) вона прийде до роду батьків своїх, що світла вони не побачать навіки! 20 (49:21) Людина в пошані, але нерозумна, подібна худобі, що гине!