Псалми 44

1 Для дириґетна хору. Синів Кореєвих. Псалом навчальний. (44:2) Боже, своїми ушима ми чули, наші батьки нам оповідали: велике Ти діло вчинив за їхніх днів, за днів стародавніх: 2 (44:3) Ти вигнав поганів Своєю рукою, а їх осадив, понищив народи, а їх Ти поширив! 3 (44:4) Не мечем бо своїм вони землю посіли, і їхнє рамено їм не помогло, а правиця Твоя та рамено Твоє, та Світло обличчя Твого, бо Ти їх уподобав! 4 (44:5) Ти Сам Цар мій, о Боже, звели ж про спасіння для Якова: 5 (44:6) Тобою поб’ємо своїх ворогів, ім’ям Твоїм будемо топтати повсталих на нас, 6 (44:7) бо я буду надіятися не на лука свого, і мій меч не поможе мені, 7 (44:8) але Ти нас спасеш від противників наших, і наших ненависників засоромиш! 8 (44:9) Ми хвалимось Богом щодня, і повіки ім’я Твоє славимо, Села, 9 (44:10) та однак Ти покинув і нас засоромив, і вже не виходиш із нашими військами: 10 (44:11) Ти вчинив, що від ворога ми обернулись назад, а наші ненависники грабували собі наш маєток... 11 (44:12) Ти віддав нас на поїд, немов тих овечок, і нас розпорошив посеред народів, 12 (44:13) Ти за безцін продав Свій народ, і ціни йому не побільшив! 13 (44:14) Ти нас нашим сусідам віддав на зневагу, на наругу та посміх для наших околиць, 14 (44:15) Ти нас учинив за прислів’я поганам, і головою хитають народи на нас... 15 (44:16) Передо мною щоденно безчестя моє, і сором вкриває обличчя моє, 16 (44:17) через голос того, хто лає мене й проклинає, через ворога й месника... 17 (44:18) Прийшло було все це на нас, та ми не забули про Тебе, й заповіту Твого не порушили, 18 (44:19) не вступилось назад наше серце, і не відхилився наш крок від Твоєї дороги! 19 (44:20) Хоч у місце шакалів Ти випхнув був нас, і прикрив був нас смертною тінню, 20 (44:21) чи й тоді ми забули ім’я Бога нашого, і руки свої простягнули до Бога чужого? 21 (44:22) Таж про те Бог довідається, бо Він знає таємності серця, 22 (44:23) що нас побивають за Тебе щоденно, пораховано нас, як овечок жертовних... 23 (44:24) Прокинься ж, для чого Ти, Господи, спиш? Пробудися, не кидай назавжди! 24 (44:25) Для чого обличчя Своє Ти ховаєш, забуваєш про нашу недолю та нашу тісноту? 25 (44:26) Бо душа наша знижилася аж до пороху, а живіт наш приліг до землі... 26 (44:27) Устань же, о Помоче наша, і викупи нас через милість Свою!